ледачий — [леида/чией] м. (на) чому/ ч ім, мн. ч і … Орфоепічний словник української мови
ледачий — I (який не хоче працювати), лінивий, ледащий; ледаченький, ледачкуватий, ледаркуватий, лінькуватий, лінивенький (не дуже працьовитий); зледач[щ]ілий (який став ледачим) II ▶ див. безпутний, ледар, лінивий I, 1), лінивий I, 2) … Словник синонімів української мови
ледачий — прикметник … Орфографічний словник української мови
лінивий — I 1) (сповнений лінощів, бездіяльности про людину), ледачий, бездіяльний, бездільний 2) (який відбувається мляво, повільно про процес), ледачий, млявий, повільний II ▶ див. ледар, ледачий I … Словник синонімів української мови
бабакуватий — а, е, перен. Неповороткий, ледачий … Український тлумачний словник
бадя — і, ч. Ледачий віл … Український тлумачний словник
байталуватий — а, е, зах. 1) Невправний, незграбний. 2) Не зайнятий ділом, ледачий … Український тлумачний словник
грабчак — а/, ч. 1) діал. Молоде дерево граба. 2) Високий, худий і ледачий віл … Український тлумачний словник
леда-який — а/, е/, діал. Поганий, ледачий … Український тлумачний словник
ледар — я, ч. Людина, яка не любить працювати; ледачий. || Уживається як лайливе слово … Український тлумачний словник